Chicago church ordains new minister

The Chicago church was blessed to have three pastors serving the congregation for many years. Rev. John Barchuk (left) was assistant pastor; Rev. Olexa Harbuziuk (center) was radio pastor; and Rev. John Polischuk was the main pastor. In this photo, they are serving the Lord's Supper in 1962. For about four decades from 1950 to 1990, the church had the largest membership of any Ukrainian Baptist church in the United States.

The three preacher couples of the Ukrainian Baptist Church of Chicago pose in Humboldt Park after a service was held in the park in the summer of 1959. From left: Mrs. Pearl Barchuk, Rev. John Barchuk, Mrs. Julia Polischuk, Rev. John Polischuk, Mrs. Sophia Harbuziuk, Rev. Olexa Harbuziuk.

The congregation bought this building in Berwyn at 6751 Riverside Drive in 1985 for $190,000. The first service in Berwyn was held Christmas Day of 1985. The official dedication of the house of worship took place June 28-29, 1986.

This brochure was printed in 2012.

Ukrainian Baptist Church of Chicago

Rev. olexa  Harbuziuk Legacy

Пастор олекса Романович Гарбузюк

The church bought this building at 1042 N. Damen Ave. in 1952 for $50,000. It was sold in 1985 for $115,000.

Новий дім молитви


The new building of the Ukrainian Baptist Church of Chicago in suburban Berwyn was dedicated officially during a ceremony June 29, 1986. In the bottom photo, Pastor Harbuziuk cuts the ribbon opening the building. Looking on is Rev. Reese Johnson, Illinois state representative for the General Association of Regular Baptist Churches. This news article appeared in the newsletter of the Selfreliance Ukrainan Federal Credit Union of Chicago. In the top photo, credit union president Roman Mycyk addresses the congregation.

This four-page brochure appealed to American Baptists for help in paying for the building on Damen Avenue. The congregation agreed that each member should donate $10 per month to the building fund. The $50,000 purchase price was a large sum for a congregation of a little more than 100 members, most of whom were recent immigrants in low-paying jobs.

Українська Баптистська Церква в Чікаґо


(До історії постання й розвитку)

(A historical article)

The Ukrainian Baptist Church of Chicago held services in a rented church building on Augusta Boulevard in the early 1950s before buying
the building on Damen Avenue in 1952. Previously, the congregation met in storefronts on Chicago Avenue and elsewhere.
(Thanks to Joe Yakimow for providing this photo.)

PASTORSHIP TRANSFERRED: The new pastor of the Ukrainian Baptist Church of Chicago, Rev. Aleksandr Kalinin, and his wife, Maria, stand with Sophia Harbuziuk and the outgoing pastor, Rev. Olexa Harbuziuk, after the installation service on December 27, 1992. Pastor Kalinin officially assumed his duties on January 1, 1993.

Вступ. Початки діла Божого в Чікаґо сягають аж до 1913 року, коли-то із ласки Господньої в одній із чеських баптистських церков навернувся до Бога брат Йосип Шкула. Він вважається першим українським баптистом у Чікаґо. Зараз після свого навернення, при наявності тієї першої любови до Господа та до свого народу, він розпочинає проповідувати слово Боже своїм братам по крові. Щоб нав’язати контакт із своїми вітчизнянами й засвідчити їм про любов Христову й спасіння душі в Бозі, він відвідує народні збори, інші українські церкви, окремі родини і таким чином знайомиться з людьми, входить із ними в дружні відносини, роздає брошури та свідчить їм про Ісуса Христа, як Спасителя їхньої душі.

     В наслідок такої поведінки, ім’я брата Шкули починає популяризуватись, а відношення до нього роздвоюватись: одні цікавляться і навіть захоплюються «новою наукою», а інші, починають переслідувати благовісника Євангелії. Але одне й друге сприяє на користь слузі Божому (Рим. 8:28) – ім’я його стає широко відоме.
   При наявності такого контакту з людьми, брат Шкула довідується, що не тільки він один держиться «тієї Дороги», а що в Північній Баптистської Семінарії (Northern Baptist Theological Seminary) є вже українські студенти, які студіюють теологію й готовляться на місійну працю. Він негайно злучується з ними і дає їм поштовх до праці в Винограднику Христовому.
Перші Богослуження. Таким чином 1915-го року вже відбуваються в Чікаґо перші Богослуження, які проводив учасник згаданого семінару, брат Харківців при підтримці брата Шкули. Такі Богослуження з малими перервами провадились аж до 1917-го року. Бувало, що провід змінявся, але сутність і мета їх була та сама – проповідувати грішникам спасіння, невільникам волю, нещасним рай, а всім – Христа, Спасителя кожної людини.
   Не були ці Богослуження надто численними, але все-таки були вони тієї іскоркою світла, що кидалась у темряву ночі й ніколи не згасала.
Змагання до зросту. 1917-го року Українськими віруючими починає цікавитися Чікаґське Трактатне Товариство, дуже солідна міжденомінаційна місія, і при її допомозі в українській церкві, як її провідники, стають працювати місіонери Юзва й Баран. Не можна говорити про якісь особливі їх успіхи, але було це регулярне продовження отієї розпочатої праці, яка вже ніколи не переривалась. Правда, змінялися місця Богослужень, наші віруючі переходили з однієї вулиці на другу, але діло Боже й напрямок праці були незмінні. Євангелія проповідувалась, відбувалися святі за вірою хрищення, люди наверталися до Бога...
   У роках 1923-39, коли в Західній Україні – на Волині й у Галичині розпочався рух пробуджень і масових навернень, цей дух життя досягнув частково і наших віруючих тут і тоді до місійної праці в Чікаґо долучається відомий співак, брат Шепуль. Хоч сам він походив із братнього нам білоруського народу, але так полюбив діло Боже між українським народом, що йому він посвятив найкращу частину свого життя – молодість. Потім долучується ще до місійної праці брат В. Петляк і разом, як духовна трійка: брат Шкула – інспіратор місійного духа, брат Шепуль – співак і брат Петляк виступають, як незломні вояки українського Євангелизму.
   У цих роках бувало, що чисельний і духовний бік справи підіймався навіть досить високо, і знову бувало, що підупадав, сил не вистачало... Бо ж сатана не спить!
   Під час другої світової війни працю проповідника займає брат Данило Шейда і біля шести років виконує ці обов’язки, які опісля перебрав молодий проповідник із Канади, брат Микола Ганчар, що закінчив теологічні студії в Українському Біблійному Інституті в Саскатуні, Канада. Останній виконував ці обов’язки служіння церкві до 1949 року.
Особливий зріст діла Божого. 1949-го року брат Шкула вирішив «виписати» з Німеччини тодішнього редактора «Дороги Правди», єдиного українського баптистського органа між усіма слов’янами в Европі (ні росіяни, ні поляки, ні білоруси, ні чехи не мали тоді свого журнала) та проповідника баптистської церкви в Німеччині, брата Олексу Р. Гарбузюка. В половині серпня 1949 р. Брат Ол. Гарбузюк за допомогою Божою вже був у Чікаґо і зараз енергійно взявся до місійної праці й проповіді слова Божого. Першого вересня того року церква вже передала йому офіційно всі обов’язки пастора. З невеличкою групою членів (18 душ) новий проповідник із европейським запалом взявся до своїх обов’язків і завдань, які прийняв, як із Господніх рук. Зараз спостеріг він, що з цими щирими, відданими справі Божій віруючими, при беззастережній підтримці братів Шкули й Якимова, можна робити велике діло. І до нього молитовно він взявся...
   Завдання стояло двояке: Підняти духовний рівень віруючих, що є передумовою до зросту церкви, та здобути якнайбільше число членів церкви. Перше Дух Святий виконував у серцях вірних, а до другого ужито два засоби – навернення нових душ до Господа та спровадження з Німеччини наших віруючих вже скитальців, що так прагнуть побачити Америку, як обіцяну землю. І Господь допоміг працювати в цих двох напрямках.
   До спровадження нових членів чи не найбільше спричинився проп. Никодим Лук’янчук, що сам виробив понад 50 ашурансів для родин і окремих віруючих, більша частина яких прибула до Чікаґо. Брати Шкула і Якимів без зупинки підписували ашуранси і наші віруючи прибували до Чікаґо й чулися щасливими в своїй українській церкві, в благословенні Америці. Труднощі були тільки з працею та помешканнями, але це вже падало на рамена проповідника церкви. Він був новоприбулих за перекладача, за «емплоймент едженсі» (employment agency), за «релістейт’а» (real estate agent) і за все інше, чим треба було бути.
   Брат Ол. Гарбузюк побачив, що поле праці дуже велике і обов’язків забагато, тому звернувся до брата проповідника Івана Барчука, який у Німеччині був для нього правою рукою у підтримці українського друкованого слова, щоб він переїхав до Чікаґо й очолив багатообіцяючу працю. У грудні 1949-го року проповідник Ів. Барчук до Чікаґо таки переїхав, але зайняв становище асистента в церкві й усі свої зусилля і свій глибокий досвід прикладав до зросту діла Божого і церкви Христової.
   Сконсолідована праця обох проповідників на своїх місцях відразу принесла видні овочі. За кілька місяців церква в Чікаґо подвоїлася, бо в січні 1950 року число її зросло до 36 душ. На свому річному зібранні цього січня члени церкви прийняли рішення молитися, щоб Господь у році 1950 допоміг зрости церкві до 100 членів. І по молитві діти Божі взялися до чину, до праці. Кожен брат і кожна сестра робили все потрібне й можливе у тому напрямку, щоб допомогти зростові церкви, а проповідники були пульсом тієї праці. На досвіді справджувалось прислів’я: «Де катедра горить, там і церква горить». Господь вислухав горливу молитву вибраного народу Божого. Того року 17 душ вступили в заповіт із Господом через святе за вірою хрищення, а 50 душ було прийнято до церкви із новоприбулих, які навернулися до Господа на скитанні або в рідному краю.
   На річному зібранні в січні 1951 року проповідник у свому річному звіті повідомив своїх віруючих, що Господь послав їм більше, ніж вони просили: вони просили в Господа тільки 100 членів, а Він послав 103 члени. Який добрий наш Господь!...
   Однак не було б справедливо говорити про одні тільки успіхи. Там, де Христос будує церкву, сатана намагається побудувати каплицю. Так було й тут. Цього таки 1951 року сатана пробував через впавших віруючих при церкві побудувати ще й собі каплицю. І тут розпочалась перевірка вартостей та випробовування сил. І цього разу Сам Бог признався до Своїх вірних, а все безвартісне й зайве саме життя викинуло геть. Однак рік минав без особливих числених успіхів, хоч іспити церква з честю витримала...
   1952 рік – це особливий рік в історії Української Євангельсько-Баптистської Церкви в Чікаґо, може тому, що ввесь український баптистський Рух обходив століття своєї праці в Україні.
1) Внутрішнє життя церкви повертається до свого нормального стану і в серцях вірних видно запал до діла Божого.
2) Церква набуває на власність чудового молитовного дома за 50 тисяч долярів.
3) Церква з ініціятиви д-ра М.
ґітліна розпочинає під керівництвом брата Ол. Гарбузюка й чинній участі брата Ів. Барчука три радіонадавання зо станції Н.С.J.В. в Кіто, Еквадор, (Quito, Ecuador) і ці радіоблаговістя провадять аж дотепер.
4) Церква має свій гарний хор під проводом диригента Євгена Маслюка.
5) У церкві є шість кляс недільної школи, суперіндентом якої є брат Володимир Якимів.
6) При церкві існує гурток молоді, який бере жваву участь у церковному житті, а також жіночий гурток.
7) Церква провадить свої євангелізаційні зібрання під відкритим небом у міському парку, де на протязі літа сотні людей мають нагоду почути Слово Боже.
8) Церква закладає духовну й матеріяльну базу для провадження діла Божого в прийдешніх роках.
1953-го року церква продовжує з ласки Господньої зростати і давати поштовх до праці та притягати до себе нові сили. Щоб допомогти духовному зростові молодих віруючих, брат д-р М.
ґітлін стає дійсним членом нашої церкви і відкриває при церкві Біблійну Школу, яка продовжувалася аж до часу його від’їзду до Канади.
   16-го травня 1953 року розпочала четверте льокальне радіоблаговістя, яке приносить для церкви великі благословіння.
   В наслідок переобтяження різними обов’язками брат Ол. Гарбузюк добровільно звільняється з обов’язків пастора церкви й від тоді увесь свій вільний час присвячує для радіоблаговістя. На своєму річному зібранні 1954-го року церква покладає обов’язки пастора на проповідника Івана Барчука, відомого і заслуженого діяча на ниві українського Євангелизму.  У додаток до всього існуючого, брат Ів. Барчук, як місіонер, організовує при церкві ще й місійний гурток, члени якого ходять від хати до хати, вишукують наших людей, роздають їм духовну літературу та свідчать про Христа. Праця радіопроповідника Ол. Гарбузюка і проповідника церкви Ів. Барчука йде впарі, тому й Господь благословляє цю працю і надалі прибавляє спасенних до церкви.
Вклад до загального здобутку. Передові члени церкви на протязі всієї історії своєї церкви намагалися жити не тільки інтересами льокальної церкви, але робили все можливе для загального  українського євангельсько-баптистського Руху. Брат Й. Шкула зараз після першої світової війни нав’язав контакт із нашим Братством у Галичини, підтримуючи там діло Боже. Його заходами при «Післанці Правди» вийшло у світ чимало духовної літератури – брошур та книжок.
    Після другої світової війни церква бере чинну участь у допомозі нашому Братству на скитанні, висилаючи одіж, поживу й ашуранси.
    Українська Баптистська Церква в Чікаґо є також матір’ю Укр. Місійно-Біблійного Товариства, яке для більше успішної праці роздвоїлось на американське й канадійське і тепер веде широку місійну працю в Европі та в республіках Південної Америки.
    Особливо в останньому періоді зросту члени церкви беруть участь у всіх ділянках життя нашого Братства, живуть його спільними інтересами і творять його історію.
    Проповідники нашої церкви часто звершають місійні подорожі, дописують до всіх наших часописів, а брат Ів. Барчук у міжчасі видає свої друковані праці: «Божа Мати», «Хрест і хресне знамення», «Вірою чи заслугами» й ін. Восени 1954 року церква завершує свій вклад до скарбниці українського Євангелизму виданням великого «Євангельського Співаника Відродження», з якого починає вже співати на славу Божу все наше Братство по цілому світі. Ми глибоко віримо, що в недалекому майбутньому з нього заспіває також усе наше Братство у вільній Україні.
    Українська Баптистська Церква в Чікаґо зробила на полі Господньому те, що дотепер було в її силах. Але на своїх успіхах вона не затримується, не приписує тих успіхів собі, бо знає, що все це зробив добрий Господь. Вона працює далі і сердечно просить Бога, щоб Він і в майбутньому благословив її працю.

(написав Анатоль Горинський, Євангельський Календар Добрий Приятель на 1956 рік, за редакцією М. Подворняка, накладом Християнського Видавництва «Дорога Правди» )

[This history of the Ukrainian Baptist Church of Chicago appeared in the evangelical calendar “Good Friend” for 1956, edited by Mr. Michael Podworniak and published by “Doroha Prawdy”, Winnipeg-Toronto.]

Rev. Aleksandr Kalinin (right), senior pastor, addresses the candidates for ordination and their wives: (from left) Lana and Benjamin Morgun, Snezhana and Igor Kalinin, Peter and Dina Ivanov, Aleksandr and Julia Antonyuk.

Rev. Peter Ivanov

Laying  their hands on Peter Ivanov (kneeling, left) in prayer are (from left) Rev. Aleksandr Antonyuk, senior pastor Aleksandr Kalinin and Rev. Anatoly Moshkovsky.

This is a page from the Chicago Dnipro 1957 Almanac (Дніпро Альманах) about the Ukrainian Baptist Church of Chicago.

     The Ukrainian Baptist Church of Chicago ordained Peter Gregorovich Ivanov (Петро Григорович Іванов) for pastoral ministry during the Sunday morning worship service on March 15, 2020.
     He is serving alongside Senior Pastor Aleksandr Kalinin (Александр Калінін) and assistant pastor Aleksandr Makovetskiy.

     UPDATE: In early August, Brother Ivanov became the lead pastor (діючий пастор). and Rev. Kalinin retained the title of senior pastor.
     Brother Ivanov was born in Zhitomir, Ukraine, and immigrated in 1994 to Chicago, where he served as a deacon, preached frequently and sang in the church choir.
     In Ukraine, he attended Zhitomir Technical College in 1984. He was baptized in June 1985 by the Ukrainian Baptist Church in Zhitomir. He taught Bible study courses in a secular middle school in Zhitomir from 1987-1990. In 1991, he completed a school of evangelism organized by Rev. Billy Graham in Moscow, Russia. He was ordained as a deacon in December 1992. (His father also was a deacon.)
     Peter and his wife, Dina, have been married for 33 years and have a son, Ruslan.
     During the ceremony ordaining Rev. Ivanov, age 55, the Ukrainian Baptist Church of Chicago also ordained three young men as deacons: Benjamin Morgun, Igor A. Kalinin and Aleksandr Antonyuk Jr. Brother Morgun preaches occasionally and sings in the choir. Brother Kalinin leads a contemporary band called Born Again and sings in the choir. Brother Antonyuk leads the church's wind orchestra and sings in the choir.
     The ordination ceremony included participation by Rev. Anatoly Moshkovsky, a past president of the Ukrainian Evangelical Baptist Convention in the USA. He traveled from the East Coast and also preached the main sermon.

     Besides Rev. Moshkovsky and Rev. Kalinin, other ministers who participated in the laying on of hands and prayers were Rev. Aleksandr Makovetskiy, assistant pastor; Rev. Aleksandr Antonyuk and Rev. Illya Shmilikhovskyy.

     Rev. Harbuziuk immigrated to the United States of America from Germany in 1949 to become the pastor of the Ukrainian Baptist Church in Chicago. He served as pastor from autumn 1949 to early 1954. He decided to get a secular job because his growing family required more income. However, he remained active in the life of the church, especially as radio pastor and with frequent preaching. 

     Rev. John Barchuk served as pastor for nearly two and a half years, until Rev. John Polischuk was called from Canada.

     Rev. Polischuk was installed as pastor and choir director on May 1, 1956. He served as pastor for 26 years.  When Rev. Polischuk retired as pastor in June 1982, Rev. Harbuziuk became the pastor again and served until he retired at the end of 1992.

     Rev. Harbuziuk was succeeded by the assistant pastor, Rev. Aleksandr Kalinin (Олександр Калінін), a recent immigrant from Kyiv, the capital of Ukraine. At the end of 2019, Rev. Kalinin completed 27 years as pastor. In 2020, he became senior pastor, and Rev. Peter Ivanov (Петро Іванов) became the lead pastor.